сприятелюватися
СПРИЯТЕЛЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, СПРИЯТЕЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док., з ким.
Стати приятелем, здружитися.
З Рустемом сприятелювався [Джіафер] особливо (М. Коцюбинський);
– Ми разом з ним колись дуже сприятелювались за короткого часу боротьби проти Врангеля на Криворіжжі (Олесь Досвітній);
Вступивши до Академії, Шевченко сприятелився з товаришами-академіками, переважно українцями... (О. Кониський).
Словник української мови (СУМ-20)