Словник синонімів української мови

спробувати

КУШТУВА́ТИ що (з'їдати або випивати трохи чогось), ПРО́БУВАТИ, КУ́ШАТИ діал.; ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до чого, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до чого (перев. із часткою н е); ДЕГУСТУВА́ТИ (робити дегустацію чогось); СМАКУВА́ТИ (повільно їсти, пити, визначаючи смакові якості, дістаючи задоволення); ПРИГУ́БЛЮВАТИ розм., ПРИГУ́БЛЮВАТИСЯ до чого, розм. (торкаючись губами). — Док.: покуштува́ти, скуштува́ти, закуштува́ти, попро́бувати, спро́бувати, поку́шати, доторкну́тися, приторкну́тися, посмакува́ти, пригу́бити, пригу́битися. Шешеня обходить полк... Підходить до кухні, куштує їжу (Ю. Яновський); Такого мускату ми не куштували ніколи (Ю. Смолич); В той вечір Данька садовлять на покуті, на сіні, і він перший пробує кутю (О. Гончар); Не кушав плоду з дерева живого (І. Франко); Вона не доторкалася ні до якої страви (О. Кобилянська); Він сидів розчервонілий весь, не приторкався ні до чого їстівного і тільки пригублював з бокала кислувате вино (О. Досвітній); А ми собі — тут правду діти ніде — Дегустували пильно ті гібриди, І честь, хоч не однакова, була У нас і для мускату і для шасла (М. Рильський); — Та пий-бо одразу, не смакуй! — приказав о. Хведор (І. Нечуй-Левицький).

ПРО́БУВАТИ (про спробу зробити, здійснити щось, звичайно при невпевненості щодо наслідку), ПОРИВА́ТИСЯ, МІ́РЯТИСЯ розм., ПРИМІРЯ́ТИСЯ (ПРИМІ́РЮВАТИСЯ) розм. — Док.: спро́бувати, попро́бувати, порва́тися, примі́ритися (примі́рятися), потрі́бувати діал. Славко не здав ані одного іспиту. Не пробував навіть здавати (Лесь Мартович); Воронюк поривався втекти і знову вертався, немов тягло його назад якоюсь силою (С. Васильченко); Коли ж чує — ніби кватирку хтось міряється відсунути (Ганна Барвінок); Дехто був з поміщицьких родин.. Звичайно ж, нерівня! Але чим більш хлопець відчував це, тим більше хотілось йому здружитися з ними. Уже як не примірявсь! І все дарма (А. Головко). — Пор. 1. намага́тися.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. спробувати — спро́бувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спробувати — -ую, -уєш, док. 1》 неперех., перев. з інфін. Зробити намагання виконати яку-небудь дію, здійснити щось. || тільки наказ. сп. спробуй, спробуйте, розм. Уживається як натяк на труднощі у здійсненні, виконанні чого-небудь. || Зважитися, насмілитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спробувати — СПРО́БУВАТИ, ую, уєш, док. 1. перев. з інфін. Зробити намагання виконати яку-небудь дію, здійснити щось. Соломія спробувала викопати рукою ямку і справді докопалась до води (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. спробувати — спро́бувати / про́бувати ща́стя (уда́чі). Відважитися на щось, сподіваючись на успіх. Будь-що-будь! Хома вирішив спробувати щастя в сусідів (О.  Фразеологічний словник української мови
  5. спробувати — Спро́бувати, -бую, -буєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. спробувати — СПРО́БУВАТИ, ую, уєш, док. 1. неперех., перев. з інфін. Зробити намагання виконати яку-небудь дію, здійснити щось. Соломія спробувала викопати рукою ямку і справді докопалась до води (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  7. спробувати — Спро́бувати, -бую, -єш гл. Попробовать, попытать. Ото пішли сили спробувати — хто дужчий. Рудч. Ск. II. 18.  Словник української мови Грінченка