Великий тлумачний словник сучасної мови

спробувати

спро́бувати

-ую, -уєш, док.

1》 неперех., перев. з інфін. Зробити намагання виконати яку-небудь дію, здійснити щось.

|| тільки наказ. сп. спробуй, спробуйте, розм. Уживається як натяк на труднощі у здійсненні, виконанні чого-небудь.

|| Зважитися, насмілитися.

|| тільки наказ. сп. спробуй, спробуйте, розм. Уживається як погроза або як застереження не робити чого-небудь.

2》 перех. і без додатка. З'їсти або випити трохи чого-небудь для визначення смаку; скуштувати.

|| Спожити що-небудь.

|| перен. Пізнати що-небудь на власному досвіді, зазнати самому чогось.

3》 перех., також у сполуч. зі спол. чи. Визначити, перевірити якість, властивість і т. ін. чого-небудь.

|| Застосувати що-небудь, випробувати в дії.

|| Випробувати чиї-небудь якості, властивості, перевірити когось на здатність до чогось. Спробувати щастя

Спробувати на зубах — перевірити зубами твердість монети, визначаючи, чи не фальшива вона.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спробувати — спро́бувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. спробувати — СПРО́БУВАТИ, ую, уєш, док. 1. перев. з інфін. Зробити намагання виконати яку-небудь дію, здійснити щось. Соломія спробувала викопати рукою ямку і справді докопалась до води (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. спробувати — спро́бувати / про́бувати ща́стя (уда́чі). Відважитися на щось, сподіваючись на успіх. Будь-що-будь! Хома вирішив спробувати щастя в сусідів (О.  Фразеологічний словник української мови
  4. спробувати — КУШТУВА́ТИ що (з'їдати або випивати трохи чогось), ПРО́БУВАТИ, КУ́ШАТИ діал.; ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до чого, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до чого (перев.  Словник синонімів української мови
  5. спробувати — Спро́бувати, -бую, -буєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. спробувати — СПРО́БУВАТИ, ую, уєш, док. 1. неперех., перев. з інфін. Зробити намагання виконати яку-небудь дію, здійснити щось. Соломія спробувала викопати рукою ямку і справді докопалась до води (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  7. спробувати — Спро́бувати, -бую, -єш гл. Попробовать, попытать. Ото пішли сили спробувати — хто дужчий. Рудч. Ск. II. 18.  Словник української мови Грінченка