спхнути
ПЕРЕКЛАДА́ТИ на кого-що (змушувати кого-небудь брати на себе якісь обов'язки, завдання, відповідальність за їх виконання тощо); СКЛАДА́ТИ (ІСКЛАДА́ТИ) розм., СКИДА́ТИ (ІСКИДА́ТИ) розм., СПИХА́ТИ фам. (на кого — свої обов'язки, свою відповідальність тощо); ЗВЕРТА́ТИ, ЗВА́ЛЮВАТИ розм., ВАЛИ́ТИ фам. (на кого — перев. вину); ВИЇЖДЖА́ТИ (ВИЇЗДИ́ТИ) на кому, розм. (передоручивши свої обов'язки, добиватися позитивного результату чиїмсь коштом). — Док.: перекла́сти, скла́сти (іскла́сти), ски́нути (іски́нути), зіпхну́ти (спихну́ти) (спхну́ти), зверну́ти, звали́ти, ви́їхати. Труд запам'ятовувати свої розумні вислови він перекладає на плечі знайомих, гадаючи, очевидно, що в їхніх головах вони збережуться краще (Є. Гуцало); Робити ніхто не хотів, мало не всю роботу на Хіврю складали (Грицько Григоренко); Винуватих не було. Одні скидали вину на других, а ті на інших (М. Коцюбинський); Мартоха навіть не раз спихала головну господарську роботу на старших дочок (Леся Українка); — Сама краде, а на дівчат звертає (С. Васильченко); (Стась (до людей):) Хіба я не знаю, що самі ви бунтарі, розбійники — тільки все валите на Кармелюка (С. Васильченко); (Аркадій:) Ятут горів у роботі, день і ніч, як віл, тягнув. Бочкарьова нічого не розуміла, виїздила на мені (О. Корнійчук).
УСУВА́ТИ кого (так чи інакше позбавлятися когось), ПОЗБУВА́ТИСЯ, ВІДСТОРОНЯ́ТИ, ВІДСТОРО́НЮВАТИ, УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ЕЛІМІНУВА́ТИ книжн.; ПРИБИРА́ТИ розм. (відсилати під якимсь приводом); ЗВІЛЬНЯ́ТИ, ЗНІМА́ТИ, СПИХА́ТИ розм., ВИГАНЯ́ТИ розм. (позбавляти певної посади, певного становища). — Док.: усу́нути, позбу́тися, відсторони́ти, уби́ти (вби́ти), прибра́ти, звільни́ти, зня́ти, зіпхну́ти (спихну́ти) (спхну́ти), ви́гнати. Попереду ішли Палій і Бойчук. Мали усунути вартових. Наскочили на них так раптово, що ті й крикнути не встигли (В. Гжицький); Я хотіла чим швидше позбутися товариства Ривки (Ірина Вільде); — Чому в списку нема Колосовського? Хто дав тобі право зневажати, відстороняти в такий час його, нашого чесного товариша... (О. Гончар); — Отак і жить, — кинула Катря. — Прибери її (вчительку) з села і будемо жить (В. Кучер); Він бачив, що є в столоначальника помічник, котрого легенько зіпхнути (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови