Словник синонімів української мови

співдружність

Є́ДНІСТЬ (міцний зв'язок між ким-, чим-небудь), ЗГУРТО́ВАНІСТЬ, ЄДНА́ННЯ, ЄДИ́НІСТЬ рідше, О́ДНІСТЬ рідко; МОНОЛІ́ТНІСТЬ, СПА́ЯНІСТЬ, СПА́ЙКА (міцне об'єднання). Це відчуття цілковитої єдності з усім цим коханим, дорогим світом людей взагалі, батьківщини зокрема й родини передусім робило його щасливим (І. Багряний); Головне не падати духом, не впадати в розпач у біді, навчав Рубанюк своїх слухачів, у згуртованості наша сила (І. Цюпа); Призначення людини її єднання з Богом. І це велика тайна. І вона є, вона данність у нас. Тому душа людині необхідна. Без неї вона не була б людиною (з журналу); Замаскований ворог став втрачати одність (Ю. Яновський); Здавалося, ніщо не могло похитнути Давню Русь. Аж ось 1054 року помер Ярослав, і державна монолітність Русі порушилася (з журналу); Він розповів про пригоди "Лахтака", про товариську спаяність штурманів і матросів (М. Трублаїні); На шахті він пройшов школу робітничої спайки і взаємовиручки (Д. Прилюк). — Пор. 1. сою́з, 1. співдру́жність.

ОБ'ЄДНАННЯ кого, чого або яке (група осіб, установ, держав і т. ін., пов'язаних спільними економічними, політичними і т. ін. цілями, завданням тощо), СОЮ́З, СПІВДРУ́ЖНІСТЬ, СПІВТОВАРИ́СТВО (незалежних, суверенних держав); ФЕДЕРА́ЦІЯ (організацій, держав, кожна з яких має власні законодавчі, виконавчі і судові органи); КОНФЕДЕРА́ЦІЯ (організацій, суверенних держав, що мають спільні керівні органи); БЛОК, КОАЛІ́ЦІЯ (держав, партій і т. ін. для тимчасових спільних дій перев. політичного, воєнного характеру); ЛІ́ГА (окремих осіб, організацій, держав з певною суспільно-політичною метою). Виробниче об'єднання; Літературне об'єднання; Союз товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця; Союз Радянських Соціалістичних Республік; Троїстий Союз; Співдружність незалежних держав; Світове співтовариство; Всесвітня федерація футболу; Російська Федерація; Швейцарська конфедерація; Політичний блок; В 1686 р. російській дипломатії вдалося добитися виступу проти Туреччини порівняно широкою коаліцією європейських держав, так званої священної ліги (Росія, Польща, Австрія, Венеція) (з посібника); Ліга американських українців. — Пор. 1. організа́ція.

СОЮ́З (тісний зв'язок, співробітництво за домовленістю на якійсь основі), АЛЬЯ́НС, КОАЛІ́ЦІЯ, ЄДНА́ННЯ. — Він говорить, що Косінський.. мав таємні зносини з турецьким султаном і присягав на вірність і союз із турками (І. Ле); Північно-європейський альянс; Коаліція миролюбних держав; Єднання прогресивних сил. — Пор. 1. співдру́жність.

СПІВДРУ́ЖНІСТЬ (взаємна дружба, єднання), СПІВДРУ́ЖБА, БРАТЕ́РСТВО, БРА́ТСТВО, СОЛІДА́РНІСТЬ, ПОБРАТИ́МСТВО. Бойова співдружність; Творча співдружба професіональних діячів мистецтва з народними талантами; Братерство народів; Інтернаціональна солідарність; Побратимство міст різних країн. — Пор. 1. є́дність, 1. сою́з.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. співдружність — співдру́жність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. співдружність — (людей) |спів|дружба, дружність; (націй) співтовариство.  Словник синонімів Караванського
  3. співдружність — [сп'іўдружн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
  4. співдружність — -ності, ж. 1》 Взаємна дружба єднання. 2》 Об'єднання кого-небудь, засноване на дружбі, єдності поглядів, інтересів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. співдружність — СПІВДРУ́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Взаємна дружба єднання. Над спектаклем він працював у співдружності з молодшим колегою – хормейстером... (з публіц. літ.). 2. Об'єднання кого-небудь, засноване на дружбі, єдності поглядів, інтересів.  Словник української мови у 20 томах
  6. співдружність — СПІВДРУ́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Взаємна дружба єднання. Пліч-о-пліч з народами Радянського Союзу, в тісній співдружності і нерозривній єдності будують нове, соціалістичне життя трудящі багатьох країн Європи і Азії (Ком. Укр., 4, 1961, 8).  Словник української мови в 11 томах