ставитися
СТА́ВИТИСЯ до кого-чого (виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь), ПІДХО́ДИТИ, ПОВО́ДИТИСЯ з ким, ВІДНО́СИТИСЯ рідше; ПРИЙМА́ТИ (вперше виявляти своє ставлення). — Док.: поста́витися, підійти, повести́ся, віднести́ся, прийня́ти. З твоїх листів я бачу, що ти тепло до мене ставишся (Ю. Яновський); Безтурботно ставлячись до інших наук, він міг до самозабуття віддаватись справі, зв'язаній з технікою (О. Гончар); То як же могло Романове серце, живучи поглядами своїх дідів і батьків та пісенним світом, легко, з грубими жартами чи дурнуватими рухами підходити до незбагненної дівочої душі? (М. Стельмах); (Орест:) Люба, як ви се сказали?.. Ви якось чудно поводитесь зі мною останнього часу (Леся Українка); Київ приймав церкву Софії дивуванням і захопленням (П. Загребельний).
Словник синонімів української мови