станція
ВОКЗА́Л (будинок для обслуговування пасажирів на залізниці, пристані тощо), СТА́НЦІЯ, ДВОРЕ́ЦЬ (ДВІРЕ́ЦЬ) діал.; АВТОВОКЗА́Л (при автобусному сполученні). Вранці приїхав до Цюріха, кинув речі на вокзалі, а сам пішов до вечора блукати по місту (М. Коцюбинський); Нарешті поїзд став: збоку одним вікном світила станція (П. Панч); Сестри тільки відпроваджували брата на дворець (С. Ковалів); — Коли ваша ласка, дуже прошу прибути о п'ятій годині вечора на залізничний двірець (Д. Бедзик).
ПЕРЕГІН (частина шляху між двома зупинками, станціями тощо), ПРОГІН розм., ПРОЛІ́Т розм.; СТА́НЦІЯ розм. (між двома залізничними пунктами); ЗУПИ́НКА розм. (між двома пунктами в русі транспорту). Провідниця попередила Оленку, щоб готувалася сходити. За кілька перегонів Тернівка (В. Кучер); Іще кілька прогонів — і буде невеличка слобідська станція (А. Шиян); На станціях жадібно впивався в чорні слова на білій стіні й читав по літерах. А потім вираховував, скільки прольотів лишилося ще (А. Головко); Панок постояв трохи, докурив папіросу і десь щез. Щось пару станцій я його не бачив (М. Коцюбинський); Проїхали три зупинки.
Словник синонімів української мови