сторожовий
ВАРТОВИ́Й (який стоїть на варті, охороняючи кого-, що-небудь; стос. до варти, пов'язаний з вартуванням), ЧАТОВИ́Й, СТОРОЖОВИ́Й, КАРАУ́ЛЬНИЙ розм.; КОНВО́ЙНИЙ (який, охороняючи, супроводжує кого-, що-небудь). Отаман показав вартовим урядовцям пашпорт, і ватагу пропустили в море (І. Нечуй-Левицький); Вартова будка; Чатові вояки; Біля гирла безіменної степової річки сиділи сторожові козаки (З. Тулуб); У місті залишились тільки деякі команди для караульної служби (П. Панч); Конвойні кораблі.
Словник синонімів української мови