страстотерпець
МУ́ЧЕНИК (канонізований церквою святий, який зазнав мук за віру), СТРА́ДНИК, СТРАЖДА́ЛЬНИК, СТРАЖДА́ЛЕЦЬ, СТРАСТОТЕ́РПЕЦЬ заст. Той німб, той ореол, яким вінчали учителя, як святого мученика (до того вінчали лицемірно), мене як учителя обурював і ображав (С. Васильченко); Зимовий вечір.. Батько велику книгу читає про страдників Божих, що за віру святу йшли з радістю і в огонь, і на страту (М. Старицький); Я не Сократ, не геній, не мудрець, Не страстотерпець, а лише людина (Л. Дмитерко).
Словник синонімів української мови