страшитися
БОЯ́ТИСЯ без додатка, кого-чого або з інфін. (відчувати страх перед ким-, чим-небудь), ПОТЕРПА́ТИ без додатка або з інфін., СТРАХА́ТИСЯ підсил. розм., СТРАШИ́ТИСЯ підсил. розм., ДРИЖА́ТИ без додатка, перед ким, підсил. розм., ТРЕМТІ́ТИ без додатка, перед ким, рідше чим, підсил. розм., ТРУСИ́ТИСЯ без додатка, перед ким, чим, підсил. розм., ТРЕПЕТА́ТИ без додатка, перед ким, чим, підсил. розм., ТРІПОТА́ТИ (ТРІПОТІ́ТИ) без додатка, перед ким, рідше чим, підсил. розм.; ДРЕ́ЙФИТИ без додатка, фам. (боятися труднощів, небезпеки). Вона боялась, що п'яний чоловік почне зараз же неприємну розмову, а ще більше страшилася його важких кулаків (А. Шиян); Коли ведмедя четверо гайдуків водили по вулицях, люди потерпали, дітей на горище ховали (Н. Рибак); Катя не вірила своїм вухам, страхалась божевільних вогників у Григорієвих очах (А. М'ястківський); — Я поговорю перед смертю з тими, хто пам'ятає славні бої!.. Перед ким тремтіли вороги трудящих в історичних наших боях під Броварами, у Вінниці... (О. Довженко); "На те, — каже, — щука в морі, Щоб трусивсь карась" (Л. Глібов); — Не дрейф, Іване Силовичу! Раз ти свідомо упіймав цього субчика, так ми тобі все прощаємо (Г. Епік). — Пор. 1. ляка́тися.
ЛЯКА́ТИСЯ кого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯ кого, чого, підсил., УЖАХА́ТИСЯ (ВЖАХА́ТИСЯ), ТРЕМТІ́ТИ перед ким, чим і без додатка, підсил., ТРІПОТА́ТИ (ТРІПОТІ́ТИ), ТРЕПЕТА́ТИ без додатка, від кого, чого, перед ким, чим, рідше, ХАРАПУ́ДИТИСЯ розм., ПОЛОШИ́ТИСЯ кого, чого й без додатка, розм., ТІ́ПАТИСЯ перед ким, чим, розм., СПУ́ДЖУВАТИСЯ кого, чого й без додатка, діал. — Док.: зляка́тися, ізляка́тися рідше переляка́тися, наляка́тися, настраха́тися, настраши́тися, острахну́тися, перестраши́тися, споло́хатися, сполоши́тися, переполо́хатися, схарапу́дитися, переполоши́тися, наполо́хатися, ужахну́тися (вжахну́тися), зжахну́тися, спу́дитися, перепу́дитися діал. помаркотні́ти. На Нелю.. напав якийсь незрозумілий страх. Вона стала лякатись присмерку (Ірина Вільде); Захар пополотнів і перелякавсь. Холодна ввижалася йому чимсь дуже страховинним (А. Кримський); — Ви скоро й своєї тіні будете страхатися, — презирливо скривив тонкі уста Сафрон Варчук (М. Стельмах); — Невже ото все неправда, що розказував дядько Филін? То це я тільки дурно настрахалась? — сказала Настя (І. Нечуй-Левицький); Вона боялась, що п'яний чоловік почне зараз же неприємну розмову, а ще більше страшилася його важких кулаків (А. Шиян); Як я настрашилася, ще й досі тремчу, як згадаю ту ніч! (І. Франко); (Наталя Семенівна (побачивши Оксану):) Ти?!.. (Оксана:) Я! Не полохайтесь! Це не манія, а я живесенька... (М. Кропивницький); Микола був вперше на морі. Його тверда душа трохи сполохалась (І. Нечуй-Левицький); Якось вона проковтнула голку, всі страшенно сполошились (П. Панч); В перепуді після недавніх заколотів і повстань — государ, можновладець величезної країни, сахався людей (О. Ільченко); Раптом Юра схоплюється і жахається — дороги далі нема (Ю. Смолич); — Ой лишенько! — вжахається тітка. — Багато людей вбито? (Марко Вовчок); Щось грюкнуло так по хаті, що аж шибки забряжчали. Галя вжахнулась (Марко Вовчок); — А що ж, Свириде Яковлевичу, взамін дасте за цю півдесятинку?.. — Дулю з маком! Тремтиш? (М. Стельмах); Скільки ж треба сонця, ласки, квітів по останнім святі перемог, щоб одвикли діти тріпотіти перед чорним привидом тривог!.. (Н. Забіла); Мошко відкинув сю думку (про втечу). Хто ще знає, чи є чого полошитися? (І. Франко); — Хто там?.. "Господи! Розбишаки це", — подумала Пріська вся тіпаючись (Панас Мирний); Спудився цирульничина, Кинув тацку, палку й торбу, Сам же — подавай бог ноги! (І. Франко); Гриць дуже перепудився і зверещав (І. Франко). — Пор. 1. боя́тися.
ПОБО́ЮВАТИСЯ чого, з інфін., із спол. що (відчувати неспокій, невпевненість у чомусь), БОЯ́ТИСЯ, ЛЯКА́ТИСЯ, ОСТЕРІГА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ підсил., ОГЛЯДА́ТИСЯ на що, ОПА́СУВАТИСЯ діал. — Док.: побоя́тися, убоя́тися (вбоя́тися) заст. уроч, оглянутися. Я побоююсь, що дивосвіт шістдесятих років під мертвим пером буде перекладений на мову трюїзмів, ..заснований догадками і плітками (Є. Сверстюк); — Арсене, — обізвалась непевно Килина, боячись порушувати тишу (Є. Гуцало); — Вбоїться за небагатим бути небога, чи що? (Марко Вовчок); Я був слабий, лякався навіть, чи не неврастенія починається в мене! (А. Кримський); — Що ж вам заспівати? — ще остерігається Левко, щоб не обдурили його (М. Стельмах); Страшуся я, коли Дивлюсь на руки неумілі. А чи злетіть вони б змогли У буревій на гребінь хвилі? (М. Нагнибіда); Не все, писане Пушкіним.., дійшло до нас, поет-бо не раз палив свої папери, а те, що дійшло, писалося, завжди оглядаючись на цензуру (М. Рильський); Хоч і втішалася вона з ним цілуванням-милуванням, усе чогось ніби опасувалась, а чого — й сама не знала (переклад М. Лукаша).
Словник синонімів української мови