сходинка

СХІ́ДЕЦЬ (горизонтальний виступ, перекладина на сходах, східцях), СХО́ДИНА, СХО́ДИНКА, ПРИ́СТУПКА розм., ПРИ́СТУПЕЦЬ розм., СТУ́ПІНЬ рідше, ЩАБЕ́ЛЬ заст. На крайній східець ґанку став рослий Палійчук (М. Стельмах); Ледве ступив на першу сходинку, як вона обвалилась, і я впав (О. Донченко); Печера тьмяна під навислим камінням. В ній джерела журкотливі і приступки в скелях природні (М. Зеров); Нікому нічого не сказавши, Тетяна важко зійшла по східцях, хитнулась на останній приступці.. і пішла далі (А. Шиян); Коло цього будинку можна відпочити, еге, можна посидіти на приступцях (І. Микитенко); Сходить (Іфігенія) знов додолу і сідає на найнижчому щаблі сходів (Леся Українка). — Пор. 1. підні́жка, II. схо́ди.

Значення в інших словниках

1. сходинка — схо́динка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сходинка — див. перекладина  Словник синонімів Вусика
3. сходинка — [сходиенка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, мн. -нкие, -нок  Орфоепічний словник української мови
4. Сходинка — Символічний знак шанування Вівтаря, з якого випромінюють світло масонські Світочі.  Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
5. сходинка — СХО́ДИНКА, и, ж. Те саме, що схо́дина. Коли він ступив на сходи, здалося, ніби сходинки під ним прогинаються (Ю. Шовкопляс); Перестрибував [Шаптала] одразу через три сходинки, мов першокурсник (П. Загребельний); Я .. допомагаю їй стати на сходинку [автобуса] (Т. Масенко).  Словник української мови у 20 томах
6. сходинка — -и, ж. Те саме, що сходина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. сходинка — СХО́ДИНКА, и, ж. Те саме, що схо́дина. Коли він ступив на сходи, здалося, ніби сходинки під ним прогинаються (Шовк., Інженери, 1956, 91); Перестрибував [Шаптала] одразу через три сходинки, мов першокурсник (Загреб., Спека, 1961, 7); Я..  Словник української мови в 11 томах