сходинка
СХО́ДИНКА, и, ж. Те саме, що схо́дина.
Коли він ступив на сходи, здалося, ніби сходинки під ним прогинаються (Шовк., Інженери, 1956, 91);
Перестрибував [Шаптала] одразу через три сходинки, мов першокурсник (Загреб., Спека, 1961, 7);
Я.. допомагаю їй стати на сходинку [автобуса] (Мас., Роман.., 1970, 377);
Кожний рік післявоєнного розвитку був новою сходинкою у поступальному русі Радянського Союзу (Рад. Укр., 23.II 1969, 1).
Словник української мови (СУМ-11)