1. Словник української мови в 11 томах

сходинка

СХО́ДИНКА, и, ж. Те саме, що схо́дина.

Коли він ступив на сходи, здалося, ніби сходинки під ним прогинаються (Шовк., Інженери, 1956, 91);

Перестрибував [Шаптала] одразу через три сходинки, мов першокурсник (Загреб., Спека, 1961, 7);

Я.. допомагаю їй стати на сходинку [автобуса] (Мас., Роман.., 1970, 377);

Кожний рік післявоєнного розвитку був новою сходинкою у поступальному русі Радянського Союзу (Рад. Укр., 23.II 1969, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сходинка — схо́динка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сходинка — див. перекладина Словник синонімів Вусика
  3. сходинка — [сходиенка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, мн. -нкие, -нок Орфоепічний словник української мови
  4. Сходинка — Символічний знак шанування Вівтаря, з якого випромінюють світло масонські Світочі. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  5. сходинка — СХО́ДИНКА, и, ж. Те саме, що схо́дина. Коли він ступив на сходи, здалося, ніби сходинки під ним прогинаються (Ю. Шовкопляс); Перестрибував [Шаптала] одразу через три сходинки, мов першокурсник (П. Загребельний); Я .. допомагаю їй стати на сходинку [автобуса] (Т. Масенко). Словник української мови у 20 томах
  6. сходинка — -и, ж. Те саме, що сходина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сходинка — СХІ́ДЕЦЬ (горизонтальний виступ, перекладина на сходах, східцях), СХО́ДИНА, СХО́ДИНКА, ПРИ́СТУПКА розм., ПРИ́СТУПЕЦЬ розм., СТУ́ПІНЬ рідше, ЩАБЕ́ЛЬ заст. На крайній східець ґанку став рослий Палійчук (М. Словник синонімів української мови