талір

ТАРІ́ЛКА (кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають страву), ТАРІ́ЛЬ розм., ТАЛІ́РКА заст., ТАЛІ́Р заст. Стіл увесь був заставлений тарілками і блюдами з їжею (І. Микитенко); Пазя за той час помила тарелі (Лесь Мартович); Талірки бувають плиткі, плескаті й глибокі (Словник Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. талір — Срібна монета в колишній Австрії [IX]  Словник з творів Івана Франка
2. талір — талі́р іменник чоловічого роду тарілка рідко  Орфографічний словник української мови
3. талір — ТАЛІ́Р, а, ч., заст. Тарілка (у 1 знач.). Винесли три таліри червінців (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. талір — -а, ч., заст. Тарілка (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. талір — ТАЛІ́Р, а, ч., заст. Тарілка (у 1 знач.). Винесли три таліри червінців (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
6. талір — Талір, -ра м. = таріль. Винесли три таліри червінців. Шейк. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти. Грин. III. 520.  Словник української мови Грінченка