тарахкало
ГУ́РКАЛО розм. (дитяча іграшка або предмет, що гуркоче), ТОРОХТІ́ЛКА розм., ТАРА́ХКАЛО розм. Було гуркало робить нам (дід) та ґринджолята (Д. Мордовець); Марко показував свого нового вітряка з торохтілкою: вітер дме, млинок крутиться і торохтить... (О. Копиленко). — Пор. 1. бря́зкальце.
Словник синонімів української мови