тарахкало —
тара́хкало іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
тарахкало —
ТАРА́ХКАЛО, а, с., розм. Те саме, що бря́зкало.
Словник української мови у 20 томах
тарахкало —
-а, с., розм. Те саме, що брязкало.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тарахкало —
ГУ́РКАЛО розм. (дитяча іграшка або предмет, що гуркоче), ТОРОХТІ́ЛКА розм., ТАРА́ХКАЛО розм. Було гуркало робить нам (дід) та ґринджолята (Д. Мордовець); Марко показував свого нового вітряка з торохтілкою: вітер дме, млинок крутиться і торохтить... (О. Копиленко). — Пор. 1. бря́зкальце.
Словник синонімів української мови
тарахкало —
ТАРА́ХКАЛО, а, с., розм. Те саме, що бря́зкало.
Словник української мови в 11 томах