татариння

ЛЕПЕХА́ (трав'яниста рослина з довгими мечоподібними листками й гострим запахом), А́ЇР, ТАТА́РСЬКЕ ЗІ́ЛЛЯ розм., ТАТАРИ́ННЯ розм., ТАТАРА́К розм., А́ЄР діал., ІР діал., І́РНИЙ КО́РІНЬ діал., ШУВА́Р діал. В повітрі пахло настоями лугових трав і лепехою (І. Цюпа); Місячне світло текло по листю аїра, скапувало з олив, цідилося з неба (В. Дрозд); Нічна задуха насичена була сильними пахощами татарського зілля (М. Коцюбинський); Молодиці принесли свіжого татариння і розсипали по хаті (В. Кучер); Вогкість у повітрі, специфічний дух болота та аєру давали знати про близькість річки (М. Коцюбинський); Перед хатніми дверима в два ряди стояли зелені галузки деревини, в хаті й на подвір'ю пах свіжий шувар (О. Маковей).

Значення в інших словниках

1. татариння — татари́ння іменник середнього роду татарське зілля розм.  Орфографічний словник української мови
2. татариння — ТАТАРИ́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що Тата́рське зі́лля (див. тата́рський). У клечальну суботу в Сокиринцях, за стародавнім звичаєм, квітчали хати зеленим віттям, устеляли татаринням (Ф. Бурлака).  Словник української мови у 20 томах
3. татариння — -я, с., розм. Те саме, що Татарське зілля (див. татарський).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. татариння — ТАТАРИ́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що Тата́рське зі́лля ( див. тата́рський). У клечальну суботу в Сокиринцях, за стародавнім звичаєм, квітчали хати зеленим віттям, устеляли татаринням (Бурл., О. Вересай, 1959, 118).  Словник української мови в 11 томах