темнуватий

ТЕМНУВА́ТИЙ (трохи темний), ТЬМЯ́НИЙ, ТЕМНИ́СТИЙ розм., ТЕМНА́ВИЙ розм. Темнуваті, аж чорні, кошлаті хмари запнули виднокруг суцільною масою (А. Хижняк); Неля настільки вже освоїлась з тьмяним освітленням в кімнаті, що починає розрізняти форму предметів (Ірина Вільде); В долинах — темниста синь (В. Бабляк); Камера.. була подовгаста, темнава (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. темнуватий — темнува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. темнуватий — див. темний  Словник синонімів Вусика
3. темнуватий — ТЕМНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи темний (у 1, 2 знач.). Перед ним тільки вертілись німфи в якомусь дивному лісі в темнуватій печері, над тихою прозорою водою (І.  Словник української мови у 20 томах
4. темнуватий — -а, -е. Трохи темний (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. темнуватий — Темнува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. темнуватий — ТЕМНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи темний (у 1, 2 знач.). Перед ним тільки вертілись німфи в якомусь дивному лісі в темнуватій печері, над тихою прозорою водою (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
7. темнуватий — Темнуватий, -а, -е Темноватый. Левиц. І. 163.  Словник української мови Грінченка