теркотіння

ТОРОХТІ́ННЯ, ТОРО́ХКАННЯ розм., ТОРОХКОТНЯ́ розм., ТОРОХНЕ́ЧА розм., ТОРО́ХНЯВА розм., ТОРОХКОТІ́ННЯ розм., ТАРА́ХКАННЯ розм., ТАРАХКОТНЯ́ розм., ТАРА́ХКІТ розм., ТАРАХКОТА́ННЯ (ТАРАХКОТІ́ННЯ) розм., ТРА́ХКАННЯ розм.; ТЕРКОТА́ННЯ (ТЕРКОТІ́ННЯ), ТУ́РКІТ розм., ТУРКОТА́ННЯ (ТУРКОТІ́ННЯ) розм. — Пор. гу́ркіт, 1. торохті́ти.

Значення в інших словниках

1. теркотіння — теркоті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. теркотіння — ТЕРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. теркоті́ти та звуки, утворювані цією дією. Коли ж Холода забрало нервове теркотіння телефонного дзвінка, Логвин устав із свого місця, підійшов до Голубенка (Г. Епік).  Словник української мови у 20 томах
3. теркотіння — -я, с. Дія за знач. теркотіти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. теркотіння — ТЕРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. теркоті́ти та звуки, утворювані цією дією. Коли ж Холода забрало нервове теркотіння телефонного дзвінка, Логвин устав із свого місця, підійшов до Голубенка (Епік, Тв., 1958, 33).  Словник української мови в 11 томах