теркотіння
ТЕРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. теркоті́ти та звуки, утворювані цією дією.
Коли ж Холода забрало нервове теркотіння телефонного дзвінка, Логвин устав із свого місця, підійшов до Голубенка (Епік, Тв., 1958, 33).
Словник української мови (СУМ-11)