терміття
КОСТРИ́ЦЯ (КІСТРИ́ЦЯ) (внутрішня неволокниста частина конопель, льону тощо, що залишається у вигляді дрібних колючих трісочок під час попередньої обробки цих рослин), ТЕРМІ́ТТЯ. Сиплеться костриця на землю під ноги. Під терницями її вже цілі купи (А. Головко); Їй не було гірше роботи згромаджувати кістрицю, — мокра, колюча, вона і помаже її всю, і руки поколе, і ноги подряпа (Панас Мирний); По вулицях, замощених нетесаними колодами, вітер носив сміття базарів, солому, сіно, терміття з конопель (О. Ільченко).
Словник синонімів української мови