Словник синонімів української мови

тиск

НА́ТИСК (натискання, налягання на що-небудь; рішучі, енергійні воєнні дії, щоб відтиснути противника, оволодіти чим-небудь; посилений вплив на кого-небудь з метою спонукати його до чогось), ТИСК, НАПІ́Р підсил. Стягнені віжками, під натиском каруци, коні крутились, як змії, помалу спускали віз по покрученій дорозі (М. Коцюбинський); Не витримали дужого натиску пани-ляхи. А Остап гнав їх і рубав (О. Довженко); У цих, стільки разів уже сказаних, словах.. чути було стільки благання й натиску, що Роман почав прислухатися до їх пильніше (Б. Грінченко); Салом натертий кіль слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Ю. Яновський); Ворожі орди, як бліді тумани, під нашим тиском рвались тут і там (В. Сосюра); Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, що на початку подавав воєнну допомогу панській Польщі, ..згодом, під тиском широких козацьких мас, усвідомив помилковість своєї політики (М. Рильський); Десять тисяч косооких вершників кинулися в ріку, яка аж виступила з берегів під напором валки коней та людей (Ю. Опільський); І ворог, я впевнений, доти не знав ще.. такого напору піхоти і гніву такого її (М. Упеник).

НА́ТОВП (велике скупчення людей, що перебувають десь або рухаються кудись), ЮРБА́, Ю́РМА́ розм., ТОВПА́ розм., Ю́РМИЩЕ підсил. розм., Ю́РМИ́СЬКО підсил. розм., З'Ю́РМИСЬКО підсил. рідше, ГУРБА́ заст., ТИ́ЧБА заст., ГУ́РМА́ діал., ГАЛА́ЙСТРА діал., ГЛОТА́ діал., ТИ́ЖБА діал.; ТАБУ́Н розм., ОТА́РА зневажл., СТА́ДО зневажл., ОРДА́ підсил. розм., НАВА́ЛА кого або яка, підсил. розм. (безладний, неорганізований натовп); ЗБО́РИЩЕ, ЗБО́РИСЬКО, ЗБІГО́ВИЩЕ розм., ЗБІГО́ВИСЬКО розм., СХО́ДЬБИЩЕ розм. рідко, ЗДВИГ діал. (велике скупчення людей в одному місці); СТО́ВПИЩЕ, СТО́ВПИСЬКО, ТЛУМ розм., СТОВКО́ВИСЬКО розм., СТОВКО́ВИЩЕ розм. (безладне й тісне скупчення людей в одному місці); ТИСК розм., ТИ́СНЯВА розм. (кого: народу, людей і т. ін. — тісне скупчення людей в одному місці); ВАТА́ГА розм., БА́НДА заст. розм. (група людей, компанія, що зібралася разом для чого-небудь); ОРА́ВА розм. (галасливий і безладний натовп). Парубки й дівчата стоять густим натовпом, впритул (Т. Масенко); — Бачу, іде юрба жінок од греблі (А. Головко); Коло самої шахти зібралася вже чимала юрма (Б. Грінченко); В розрізах вулиць стояли товпи людей (Ю. Смолич); Не раз розбігалася чутка: "зловили отамана!", й цілі тичби людей збігалися на його дивитися (Марко Вовчок); Вона (Катря) миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний); Суне солдатська отара в зеленаво-сірих шинелях (О. Довженко); Громом озвалась з радощів семінарська орда (С. Васильченко); На похорон припливла така навала людей, утворилася така тиснява (Ірина Вільде); На колгоспному подвір'ї.. селянського люду було стільки, що зборище це на перше око можна було взяти за звичайний сільський ярмарок (Г. Епік); Стіни хатинки аж двигтіли від збориська солдаток (Я. Баш); Біля намету Сагайдачного застав Микула велике збіговище і крик (О. Маковей); Князь не знав якийсь час, що робити йому з отим збіговиськом, як вгамувати сіверян (Д. Міщенко); Іван щезає в людському стовпищі, мов голка в сіні (П. Колесник); Всі лірники в цей день заздрили Доротею, що не знати чим ярмарчан принадив, росло стовписько (К. Гордієнко); Десь із-за возів у ярмарковий тлум несподівано врізались два вершники (С. Добровольський); Людей на базарі — тиск: те продає, те купує — кожний заклопотаний (С. Васильченко); А кузня, з постійною тиснявою народу в ній, хоч і добра була школа, та до якогось часу (А. Головко); Вже нишпорять по лісі ватаги хлопчаків (А. Шиян); Де не взялась юрба хлопців.. Крик, ґвалт, гармидер! А за бандою друга купа йде — парубки, ґазди (І. Франко); Народу стеклося проханого і непроханого.., столів на таку ораву забракувало б, тому розмістилися на траві (В. Земляк). — Пор. 1. гру́па, ску́пчення.

ТИСК фіз. (сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла), ТИ́СНЕННЯ. Данило Туркенич навчив його працювати з високим тиском газу на колошнику (М. Рудь); Барометр показує дуже низьке тиснення (О. Копиленко).

ТИ́СНЯВА (безладний рух, рух у великій тісноті, у натовпі), ТІСНО́ТА́, ТИСК розм., ШТОВХАНИ́НА розм., ШТУРХАНИ́НА розм., ДА́ВКА розм., ДАВКОТНЯ́ розм., ТОВКОТНЕ́ЧА розм., ТО́ВЧА розм., ТИ́ЧБА заст. Настрій у всіх піднесений. Коло вагонів створюється тиснява (П. Колесник); (Хведоска:) Яка тіснота в церкві: миру, миру, мов бджіл у вулику (М. Кропивницький); Коло садика тиск, давка (Панас Мирний); Прокинувся я від штовханини в купе (С. Чабанівський); Воєнком.. підтримував під руку, і, коли на них натискали, він, мовби захищаючи Вутаньку від штурханини, міцно пригортав її до себе (О. Гончар); Двір прокидається — радість, гомін, давкотня (С. Васильченко); Цілий день тривав суд. І весь день біля сільбуду товкотнеча, а на ґанку і в дверях — пробка (А. Головко); Спершу багато було товчі — декого стоптали кіньми в темряві (А. Головко); Тут така була тичба, що розохочені підлітки залюбки навіть топтали панські газони безкарно (П. Козланюк).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. тиск — тиск іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. тиск — ТИСК – ТИСНЕННЯ У значенні "сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла", вживається переважно тиск; тиснення – рідше.  Літературне слововживання
  3. тиск — Тиснення, г. нагніт; (атак) натиск; (в юрбі) ТИСНЯВА; (людей) здвиг, стовпище; ФР. примус <н. під тиском>; (дія) натискання, стискання, стиск.  Словник синонімів Караванського
  4. тиск — див. багато  Словник синонімів Вусика
  5. тиск — [тиск] -ку, м. (на) -ку  Орфоепічний словник української мови
  6. тиск — ТИСК, у, ч. 1. Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. Салом натертий кіль [корабля] слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Ю. Яновський); Там [на морському дні] тріщить у вухах від величезного тиску води (В.  Словник української мови у 20 томах
  7. тиск — -у, ч. 1》 Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. 2》 фіз. Сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла. Абсолютний тиск — тиск, для вимірювання якого за початок відліку приймають тиск, що дорівнює нулю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тиск — Фізична величина, яка визначається відношенням значення сили, прикладеної перпендикулярно до ділянки поверхні, до площі цієї ділянки; в системі СІ вимірюється у Паскалях (Па).  Універсальний словник-енциклопедія
  9. тиск — під ти́ском. 1. кого, чиїм. Внаслідок чиїх-небудь насильницьких дій, застосування сили з чийогось боку. Під тиском сарматів частина скіфів та інших кочовиків пересунулась на захід і досягла Дунаю (З навчальної літератури). 2. кого, чиїм.  Фразеологічний словник української мови
  10. тиск — Тиск, -ку, -кові, в -ку  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. тиск — ТИСК, у, ч. 1. Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. Салом натертий кіль [корабля] слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
  12. тиск — Тиск, -ку м. 1) Давка, давленіе. Шейк. 2) Толпа, множество. На річці тій жили батьки мої і панства чортів тиск. Греб. 388. Тиск народу. Шевч. Такий тиск риби. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього, нам ворожого, панства. К. ХП. 137.  Словник української мови Грінченка