тиск

Тиснення, г. нагніт; (атак) натиск; (в юрбі) ТИСНЯВА; (людей) здвиг, стовпище; ФР. примус <н. під тиском>; (дія) натискання, стискання, стиск.

Значення в інших словниках

1. тиск — тиск іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тиск — ТИСК – ТИСНЕННЯ У значенні "сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла", вживається переважно тиск; тиснення – рідше.  Літературне слововживання
3. тиск — див. багато  Словник синонімів Вусика
4. тиск — [тиск] -ку, м. (на) -ку  Орфоепічний словник української мови
5. тиск — ТИСК, у, ч. 1. Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. Салом натертий кіль [корабля] слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Ю. Яновський); Там [на морському дні] тріщить у вухах від величезного тиску води (В.  Словник української мови у 20 томах
6. тиск — -у, ч. 1》 Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. 2》 фіз. Сила, що діє на одиницю площі перпендикулярно до поверхні тіла. Абсолютний тиск — тиск, для вимірювання якого за початок відліку приймають тиск, що дорівнює нулю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. тиск — Фізична величина, яка визначається відношенням значення сили, прикладеної перпендикулярно до ділянки поверхні, до площі цієї ділянки; в системі СІ вимірюється у Паскалях (Па).  Універсальний словник-енциклопедія
8. тиск — під ти́ском. 1. кого, чиїм. Внаслідок чиїх-небудь насильницьких дій, застосування сили з чийогось боку. Під тиском сарматів частина скіфів та інших кочовиків пересунулась на захід і досягла Дунаю (З навчальної літератури). 2. кого, чиїм.  Фразеологічний словник української мови
9. тиск — НА́ТИСК (натискання, налягання на що-небудь; рішучі, енергійні воєнні дії, щоб відтиснути противника, оволодіти чим-небудь; посилений вплив на кого-небудь з метою спонукати його до чогось), ТИСК, НАПІ́Р підсил.  Словник синонімів української мови
10. тиск — Тиск, -ку, -кові, в -ку  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. тиск — ТИСК, у, ч. 1. Дія ваги на кого-, що-небудь; натискання, стискання. Салом натертий кіль [корабля] слизнув по кругляках, і роздалася під його тиском вода на боки (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
12. тиск — Тиск, -ку м. 1) Давка, давленіе. Шейк. 2) Толпа, множество. На річці тій жили батьки мої і панства чортів тиск. Греб. 388. Тиск народу. Шевч. Такий тиск риби. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього, нам ворожого, панства. К. ХП. 137.  Словник української мови Грінченка