титул
ЗВАННЯ́ (офіційно присвоєна назва, що означає фах, ступінь кваліфікації або службовий стан), ТИ́ТУЛ рідше; ЧИН (перев. у військовій та церковній ієрархії; у царській Росії — щодо державних службовців). Василь вернувся додому в сорок шостому в званні лейтенанта (І. Рябокляч); Костомаров мав незабаром дістати професорське звання (О. Іваненко); — Ваше прізвище? — Федоров. — Чин? — Колишній полковник (О. Довженко); Він мав чин канцеляриста (І. Котляревський).
Словник синонімів української мови