топчак

МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стоїть млин з чорними колесами (І. Нечуй-Левицький); Відколи пам'ятаю себе, я люблю вітряки, люблю посвист їхніх крил, гудіння млинових жорен (М. Стельмах); Дме патлатий у трубу, надувся, топчеться ногами, як коняка в топчаку (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. топчак — топча́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. топчак — Ступачка, кінка, див. тупчак  Словник чужослів Павло Штепа
3. топчак — ТОПЧА́К див. тупча́к.  Словник української мови у 20 томах
4. топчак — див. тупчак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. топчак — ТОПЧА́К див. тупча́к.  Словник української мови в 11 томах
6. топчак — Топчак, -ка м. Мельница съ коннымъ или воловьимъ приводомъ.  Словник української мови Грінченка