топірець

СОКИ́РА (знаряддя для рубання і тесання); ТУПИ́ЦЯ, ТУПЕ́ЦЬ, ТУПА́К (тупа сокира); ТЕСА́К (для тесання); КОЛУ́Н (важка, з тупим клиноподібним лезом сокира для розколювання колод і дров); ТОПІ́Р (іст. — сокира з довгим держаком як зброя); ТОПІРЕ́ЦЬ діал., ТОПІ́РЧИК діал., БА́РТКА діал. (сокирка на довгому держаку, перев. прикрашена інкрустацією, різьбленням тощо); БА́РДА діал., БАРДИ́НА діал. (сокира або тесак). З ранку й до ночі.. стукотіли по всьому містечку сокири теслярів (О. Гончар); Як добре плече, так і тупиця січе (прислів'я); Вихопив (Микула) із-за пояса свій гострий топір — бойовий топір старійшини Анта — і почав рубати (С. Скляренко); Привітали Михайла Івановича і діди. Тодось вручив йому щойно змайстрований топірець (О. Гончар); Гуцул. Іде, виблискує барткою на сонці (Г. Хоткевич); Вони чують чийсь хід потайний, глухе гупання барди, хекання втомлених грудей (М. Коцюбинський); Закину я вражу бардину, Сам до дівчини на всю ніч двину (пісня).

Значення в інших словниках

1. топірець — топіре́ць 1 іменник чоловічого роду топір рідко топіре́ць 2 іменник чоловічого роду, істота птах  Орфографічний словник української мови
2. топірець — ТОПІРЕ́ЦЬ¹, рідко ТОПОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Зменш. до топі́р. Гуцул промовля шепітком: – Що ж ти йдеш у парламент з ціпком? Ти захисник наш, воїн, борець, – Ось для битви візьми топірець (Я.  Словник української мови у 20 томах
3. топірець — I рідко топорець, -рця, ч. 1》 Зменш. до топір. 2》 діал. Сокирка на довгому держаку, звичайно прикрашена інкрустацією, різьбленням і т. ін. || Така сокирка з металу або дерева як сувенір. II -рця, ч. Північний морський птах, який має добре розвинений дзьоб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. топірець — Топіре́ць, -рця́; -пірці́, -ці́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. топірець — ТОПІРЕ́ЦЬ¹, рідко ТОПОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Зменш. до топі́р. Гуцул промовля шепітком: — Що ж ти йдеш у парламент з ціпком? Ти захисник наш, воїн, борець, — Ось для битви візьми топірець (Шпорта, Вибр.  Словник української мови в 11 томах