топірець

топіре́ць

I рідко топорець, -рця, ч.

1》 Зменш. до топір.

2》 діал. Сокирка на довгому держаку, звичайно прикрашена інкрустацією, різьбленням і т. ін.

|| Така сокирка з металу або дерева як сувенір.

II -рця, ч.

Північний морський птах, який має добре розвинений дзьоб.

Значення в інших словниках

1. топірець — топіре́ць 1 іменник чоловічого роду топір рідко топіре́ць 2 іменник чоловічого роду, істота птах  Орфографічний словник української мови
2. топірець — ТОПІРЕ́ЦЬ¹, рідко ТОПОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Зменш. до топі́р. Гуцул промовля шепітком: – Що ж ти йдеш у парламент з ціпком? Ти захисник наш, воїн, борець, – Ось для битви візьми топірець (Я.  Словник української мови у 20 томах
3. топірець — СОКИ́РА (знаряддя для рубання і тесання); ТУПИ́ЦЯ, ТУПЕ́ЦЬ, ТУПА́К (тупа сокира); ТЕСА́К (для тесання); КОЛУ́Н (важка, з тупим клиноподібним лезом сокира для розколювання колод і дров); ТОПІ́Р (іст. — сокира з довгим держаком як зброя); ТОПІРЕ́ЦЬ діал.  Словник синонімів української мови
4. топірець — Топіре́ць, -рця́; -пірці́, -ці́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. топірець — ТОПІРЕ́ЦЬ¹, рідко ТОПОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Зменш. до топі́р. Гуцул промовля шепітком: — Що ж ти йдеш у парламент з ціпком? Ти захисник наш, воїн, борець, — Ось для битви візьми топірець (Шпорта, Вибр.  Словник української мови в 11 томах