торбина

ТО́РБА (невеликий дорожній мішок), ТОРБИ́НА, СУ́МА, КА́ЙСТРА діал., ТА́ЙСТРА діал., ТАЙСТРИ́НА діал., ША́НЬКА діал., ША́ЛЬКА діал.; СИ́ДІР жарт. (з харчами). А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля (Т. Шевченко); За плечима чимала шкуратяна сума (Д. Мордовець); Козаки підголювали чуби, діставали з кайстрів чисті сорочки (П. Панч); Чия ж тота дівчинонька, чи не пана майстра, На голові два ґердани, через плечі тайстра (коломийка); — Ільку, ти піди додому, візьми дві тайстрини, положи хліба й сала, якщо є, а я тебе чекатиму біля могили (М. Томчаній); До сідла її коня приторочено шаньки з харчами (І. Ле); Грицько примостив сидір у головах, обхопив його поміцніше руками й одразу ж заснув (А. Дімаров). — Пор. су́мка.

Значення в інших словниках

1. торбина — торби́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. торбина — ТОРБИ́НА, и, ж. Невелика торба, мішечок або сумка. Чого ж смутна [Катерина], невесела, Заплакані очі? У латаній свитиночці, На плечах торбина, В руці ціпок, а на другій Заснула дитина (Т.  Словник української мови у 20 томах
3. торбина — -и, ж. Невелика торба, мішечок або сумка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. торбина — Торби́на, -ни; -би́ни, -би́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. торбина — ТОРБИ́НА, и, ж. Невелика торба, мішечок або сумка. Чого ж смутна [Катерина], невесела, Заплакані очі? У латаній свитиночці, На плечах торбина, В руці ціпок, а на другій Заснула дитина (Шевч.  Словник української мови в 11 томах