торбина
ТОРБИ́НА, и, ж.
Невелика торба, мішечок або сумка.
Чого ж смутна [Катерина], невесела, Заплакані очі? У латаній свитиночці, На плечах торбина, В руці ціпок, а на другій Заснула дитина (Т. Шевченко);
Баба поклала на скрині торбину, сіла під грубку й почала грітися (М. Коцюбинський);
Вийшла в поле літня сівачка сіяти і сіє. Торбина з зерном тягне її донизу (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)