торбина
ТОРБИ́НА, и, ж.
Невелика торба, мішечок або сумка.
Чого ж смутна [Катерина], невесела, Заплакані очі? У латаній свитиночці, На плечах торбина, В руці ціпок, а на другій Заснула дитина (Т. Шевченко);
Баба поклала на скрині торбину, сіла під грубку й почала грітися (М. Коцюбинський);
Вийшла в поле літня сівачка сіяти і сіє. Торбина з зерном тягне її донизу (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торбина — торби́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- торбина — -и, ж. Невелика торба, мішечок або сумка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- торбина — ТО́РБА (невеликий дорожній мішок), ТОРБИ́НА, СУ́МА, КА́ЙСТРА діал., ТА́ЙСТРА діал., ТАЙСТРИ́НА діал., ША́НЬКА діал., ША́ЛЬКА діал.; СИ́ДІР жарт. (з харчами). А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля (Т. Словник синонімів української мови
- торбина — Торби́на, -ни; -би́ни, -би́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- торбина — ТОРБИ́НА, и, ж. Невелика торба, мішечок або сумка. Чого ж смутна [Катерина], невесела, Заплакані очі? У латаній свитиночці, На плечах торбина, В руці ціпок, а на другій Заснула дитина (Шевч. Словник української мови в 11 томах