торбинка
ТОРБИ́НКА, и, ж.
1. Зменш. до торби́на.
Ішов кобзар до Києва Та сів спочивати. Торбинками обвішаний Його повожатий (Т. Шевченко);
По вулиці йшли школярі з сірими полотняними торбинками через плече (А. Головко);
Надвір вийшла мати з торбинкою насіння в руках (Григорій Тютюнник).
2. Жіноча сумочка для грошей, хустинки, парфюмерії та інших дрібних речей.
– Усте! Усте! – крикнула Ватя до наймички.., – а принеси мені .. ту торбинку, що лежить в моєму “будуарі” на столичку! (І. Нечуй-Левицький);
Убрала [дячиха] свій найліпший .. капелюх, узяла рукавички, торбинку зі срібними застібками, дві парасольки – й пішла (Г. Хоткевич);
Тільки-но продзвонив дзвінок, .. Марина схопила свою бісерну торбинку і .. поспішила додому (Л. Смілянський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торбинка — торби́нка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири торби́нки Орфографічний словник української мови
- торбинка — [торбинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, мн. -инкие/-иенки, -инок/-иенок дв'і торбинкие Орфоепічний словник української мови
- торбинка — торби́нка дамська сумочка (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- торбинка — И, ж. 1. див. торба. Так що тепер вам тут всім торбинка прийшла!!!!! (Інтернет). 2. Хабар. Як вступають? А так — за торбинку. Словник сучасного українського сленгу
- торбинка — (-и) ж.; мол. Те саме, що торба 1. ПСУМС, 69. Словник жарґонної лексики української мови
- торбинка — -и, ж. 1》 Зменш. до торбина. 2》 Жіноча сумочка для грошей, хустинки, парфумерії та інших дрібних речей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- торбинка — ТОРБИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до торби́на. Ішов кобзар до Києва Та сів спочивати. Торбинками обвішаний Його повожатий (Шевч., І, 1951, 46); По вулиці йшли школярі з сірими полотняними торбинками через плече (Головко, II, 1957, 78)... Словник української мови в 11 томах
- торбинка — Торбина, -ни ж. = торба 1. Хоч іду в гостину, то беру хліб в торбину. Шейк. ум. торбинка, торбинонька, торбиночка. Словник української мови Грінченка