1. Словник жарґонної лексики української мови

торбинка

(-и) ж.; мол. Те саме, що торба 1. ПСУМС, 69.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торбинка — торби́нка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири торби́нки Орфографічний словник української мови
  2. торбинка — [торбинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, мн. -инкие/-иенки, -инок/-иенок дв'і торбинкие Орфоепічний словник української мови
  3. торбинка — ТОРБИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до торби́на. Ішов кобзар до Києва Та сів спочивати. Торбинками обвішаний Його повожатий (Т. Шевченко); По вулиці йшли школярі з сірими полотняними торбинками через плече (А. Словник української мови у 20 томах
  4. торбинка — торби́нка дамська сумочка (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. торбинка — И, ж. 1. див. торба. Так що тепер вам тут всім торбинка прийшла!!!!! (Інтернет). 2. Хабар. Як вступають? А так — за торбинку. Словник сучасного українського сленгу
  6. торбинка — -и, ж. 1》 Зменш. до торбина. 2》 Жіноча сумочка для грошей, хустинки, парфумерії та інших дрібних речей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. торбинка — ТОРБИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до торби́на. Ішов кобзар до Києва Та сів спочивати. Торбинками обвішаний Його повожатий (Шевч., І, 1951, 46); По вулиці йшли школярі з сірими полотняними торбинками через плече (Головко, II, 1957, 78)... Словник української мови в 11 томах
  8. торбинка — Торбина, -ни ж. = торба 1. Хоч іду в гостину, то беру хліб в торбину. Шейк. ум. торбинка, торбинонька, торбиночка. Словник української мови Грінченка