1. Словник української мови в 11 томах

торбина

ТОРБИ́НА, и, ж. Невелика торба, мішечок або сумка.

Чого ж смутна [Катерина], невесела, Заплакані очі? У латаній свитиночці, На плечах торбина, В руці ціпок, а на другій Заснула дитина (Шевч., І, 1951, 38);

Баба поклала на скрині торбину, сіла під грубку й почала грітися (Коцюб., І, 1955, 453);

Вийшла в поле літня сівачка сіяти і сіє. Торбина з зерном тягне її донизу (Довж., Зач. Десна, 1957, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торбина — торби́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. торбина — ТОРБИ́НА, и, ж. Невелика торба, мішечок або сумка. Чого ж смутна [Катерина], невесела, Заплакані очі? У латаній свитиночці, На плечах торбина, В руці ціпок, а на другій Заснула дитина (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. торбина — -и, ж. Невелика торба, мішечок або сумка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. торбина — ТО́РБА (невеликий дорожній мішок), ТОРБИ́НА, СУ́МА, КА́ЙСТРА діал., ТА́ЙСТРА діал., ТАЙСТРИ́НА діал., ША́НЬКА діал., ША́ЛЬКА діал.; СИ́ДІР жарт. (з харчами). А в іншого сіромахи Ні хати, ні поля, Тільки торба, а з торбини Виглядає доля (Т. Словник синонімів української мови
  5. торбина — Торби́на, -ни; -би́ни, -би́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)