требувати
ПОТРЕБУВА́ТИ (відчувати нестачу чогось, необхідність у комусь, чомусь; мати необхідність у певних умовах для розвитку, здійснення тощо), ВИМАГА́ТИ, ЛЮБИ́ТИ, НУЖДА́ТИСЯ заст., розм., ТРЕБУВА́ТИ діал., ПОТРІБУВА́ТИ діал. Пан Бжеський потребував грошей (З. Тулуб); (Едіта:) Тут вимагають не самого хліба, а й слова Божого, — не забувай! (Леся Українка); — Поле не говіркого — роботящого любить (М. Стельмах); Складно, по-писарськи була написана бумага, ..що Притика, вельми нуждаючись у грошах, узяв у нього п'ять рублів за півроку вперед (Панас Мирний); Як не кажи, а пара коней, корова, бичок — все те догляду требує (Н. Рибак); Він потрібував стару матір завсіди, і ми проживали до сеї пори разом (О. Кобилянська).
Словник синонімів української мови