тремтючий

ТРЕМТЛИ́ВИЙ (який часто й коротко трясеться, тремтить), ТРЕМТЯ́ЧИЙ (ТРЕМТЮ́ЧИЙ), ТРІПОТЛИ́ВИЙ, ТРЕ́ПЕТНИЙ (ТРЕ́ПІТНИЙ), ТРЕПЕТЛИ́ВИЙ рідко, ТРЕМКИ́Й рідко. — Пор. 1. тремті́ти.

Значення в інших словниках

1. тремтючий — тремтю́чий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. тремтючий — ТРЕМТЮ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що тремтя́чий 2. Поздоровкавшись із сином, спиняється [батько] поглядом на змилених тремтючих конях: – Чого це гнали так? – Прикрутило, тату, – синове обличчя потемніло. – Гості в Хорлах, непрохані гості... (О.  Словник української мови у 20 томах
3. тремтючий — -а, -е, рідко. Те саме, що тремтячий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тремтючий — ТРЕМТЮ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що тремтя́чий 2. Поздоровкавшись із сином, спиняється [батько] поглядом на змилених тремтючих конях: — Чого це гнали так? — Прикрутило, тату, — синове обличчя потемніло.  Словник української мови в 11 томах