тривожний

НЕСПОКІ́ЙНИЙ (про час, пору, життя, роботу тощо — сповнений неспокою, турбот, хвилювань), НЕВПОКІ́ЙНИЙ заст.; ТРИВО́ЖНИЙ (у передчутті чогось недоброго, поганого); НЕЗАТИ́ШНИ́Й (який спричиняє душевний дискомфорт); БЕНТЕ́ЖНИЙ, ВОРОХО́БНИЙ розм. (перев. про час); НЕРВО́ВИЙ (перев. про обстановку, роботу); НЕРВО́ЗНИЙ (перев. про обстановку). Поет Євгеній Баратинський жив своїм неспокійним важким життям (О. Іваненко); Далі починається моє.. невпокійне учителювання (С. Васильченко); Містечко жило тривожним життям, двері магазинів позакривані, на базарі пусто (Григорій Тютюнник); Це було в бентежний серпень сорок першого року (О. Гончар); Лікія гарцювала перед ними, як добрий козак, як і більшість дівчат тої ворохобної пори (О. Ільченко); Москва. Живе нервовим, напруженим життям (В. Еллан). — Пор. 3. бурхли́вий.

НЕСПОКІ́ЙНИЙ (про душевний стан, почуття і т. ін. — сповнений неспокою, який виражає неспокій), НЕПОКІ́ЙНИЙ рідше, БЕНТЕ́ЖНИЙ, КАЛАМУ́ТНИЙ розм., ВОРОХО́БНИЙ розм., НЕВПОКІ́ЙНИЙ заст.; ТРИВО́ЖНИЙ (у передчутті чогось недоброго, поганого); ТУРБО́ТНИЙ (сповнений занепокоєння, турбот за кого-, що-небудь). Саша викликає в неї гостру цікавість і ще якесь неспокійне, неусвідомлене почуття (О. Донченко); В очах заяскрилися непокійна давня туга, горда, палюча тоска (С. Васильченко); Якийсь теплий, бентежний сум стискав її серце (В. Козаченко); Грала свій вальс, але так, як ніколи. .. О, та гама! та нам добре знана ворохобна гама! (О. Кобилянська); Загорілось бажання нетерпляче, невпокійне — не стояти без діла на місці, не марнувати часу (С. Васильченко); Темрява, загальний тривожний настрій надавали голосові його незвичної суворості (О. Гончар); Невивчений урок породжував неприємне, турботне почуття (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. тривожний — триво́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тривожний — Турботний, неспокійний, бентежний, с. панічний, (час) небезпечний  Словник синонімів Караванського
3. тривожний — ТРИВО́ЖНИЙ, а, е. 1. Сповнений тривоги, неспокою, хвилювання. Від самого досвіта в ловецькім таборі великий рух і тривожне дожидання (І.  Словник української мови у 20 томах
4. тривожний — -а, -е. 1》 Сповнений тривоги, неспокою, хвилювання. || Який виражає тривогу, побоювання. || Який виражає хвилювання, занепокоєння. || Викликаний тривогою, турботами про кого-, що-небудь. || Який хвилює, викликає тривогу, занепокоєння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тривожний — з о́зирками. 1. Поглядаючи кругом; оглядаючись. Помітивши Семка,.. дівчина з озирками поспішає до нього (О. Гончар). 2. зі сл. розка́зувати, кивну́ти, зверну́тися і т. ін. Так, щоб ніхто не бачив і не чув; обережно, обачно.  Фразеологічний словник української мови
6. тривожний — Триво́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. тривожний — ТРИВО́ЖНИЙ, а, е. 1. Сповнений тривоги, неспокою, хвилювання. Від самого досвіта в ловецькім таборі великий рух і тривожне дожидання (Фр., VI, 1951, 10); Містечко жило тривожним життям: двері магазинів позакривані, на базарі пусто (Тют.  Словник української мови в 11 томах