тривожний

триво́жний

-а, -е.

1》 Сповнений тривоги, неспокою, хвилювання.

|| Який виражає тривогу, побоювання.

|| Який виражає хвилювання, занепокоєння.

|| Викликаний тривогою, турботами про кого-, що-небудь.

|| Який хвилює, викликає тривогу, занепокоєння.

|| Який вселяє, навіває тривогу, неспокій.

|| Який сповіщає про небезпеку, оголошує тривогу.

2》 Який відчуває тривогу, турботу, хвилювання; неспокійний, бентежний.

3》 Повний тривоги, неспокою.

|| Повний небезпек, випробувань.

Значення в інших словниках

1. тривожний — триво́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тривожний — Турботний, неспокійний, бентежний, с. панічний, (час) небезпечний  Словник синонімів Караванського
3. тривожний — ТРИВО́ЖНИЙ, а, е. 1. Сповнений тривоги, неспокою, хвилювання. Від самого досвіта в ловецькім таборі великий рух і тривожне дожидання (І.  Словник української мови у 20 томах
4. тривожний — з о́зирками. 1. Поглядаючи кругом; оглядаючись. Помітивши Семка,.. дівчина з озирками поспішає до нього (О. Гончар). 2. зі сл. розка́зувати, кивну́ти, зверну́тися і т. ін. Так, щоб ніхто не бачив і не чув; обережно, обачно.  Фразеологічний словник української мови
5. тривожний — НЕСПОКІ́ЙНИЙ (про час, пору, життя, роботу тощо — сповнений неспокою, турбот, хвилювань), НЕВПОКІ́ЙНИЙ заст.; ТРИВО́ЖНИЙ (у передчутті чогось недоброго, поганого); НЕЗАТИ́ШНИ́Й (який спричиняє душевний дискомфорт); БЕНТЕ́ЖНИЙ, ВОРОХО́БНИЙ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
6. тривожний — Триво́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. тривожний — ТРИВО́ЖНИЙ, а, е. 1. Сповнений тривоги, неспокою, хвилювання. Від самого досвіта в ловецькім таборі великий рух і тривожне дожидання (Фр., VI, 1951, 10); Містечко жило тривожним життям: двері магазинів позакривані, на базарі пусто (Тют.  Словник української мови в 11 томах