тупішати
ТУПИ́ТИСЯ (про інструмент, зброю тощо — ставати тупим, тупішим), ТУПІ́ТИ, ТУПІ́ШАТИ (ставати тупішим). — Док.: затупи́тися, затупі́ти. В усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились і скошувались у чужих, кандьором пропахлих степах (М. Стельмах); Березу ("залізну") не бере навіть куля, а найгостріша сокира тупіє після двох-трьох ударів (з газети).
Словник синонімів української мови