тутечки

I. ТУТ (у цьому місці; за цих обставин; у цей час), ТУ́ТА розм., ОТУ́Т підсил. розм., ТУ́ТЕЧКИ (ТУ́ТЕНЬКИ) розм., ОТУ́ТЕЧКИ (ОТУ́ТЕНЬКИ) підсил. розм., ОТТУ́Т підсил. заст.; О́СЬДЕ розм., О́СЬДЕЧКИ розм. (у цьому самому місці). "Там Оксана, там весело І в сірій свитині; А тут... а тут... що ще буде? Може, ще загину?" (Т. Шевченко); Чи знов рідну землю в сльозах поцілую, Чи вік протиняюсь отут по Вілюю? (П. Грабовський); І Пархім, де було вздрить, що люди чого-небудь зійшлися, то і він тутечки (Г. Квітка-Основ'яненко); — Чого се ти, Симоне, тутеньки шукаєш? (Ганна Барвінок); (Катря (вбігає задихана до хати):) Я осьдечки, бабусю, я осьде! Здорові були, бабусю! (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. тутечки — ту́течки прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. тутечки — див. близько; тут  Словник синонімів Вусика
3. тутечки — ТУ́ТЕЧКИ, присл., розм. Те саме, що тут¹. – Хто його зна, яке буде тутечки моє життя... (І. Нечуй-Левицький); – Вся земля тутечки була начинена свинцем. І досі вириваєм його з поля, наче дике м'ясо (М.  Словник української мови у 20 томах
4. тутечки — присл., розм. Те саме, що тут I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тутечки — ТУ́ТЕЧКИ, присл., розм. Те саме, що тут¹. — Хто його зна, яке буде тутечки моє життя… (Н.-Лев., II, 1956, 53); — Вся земля тутечки була начинена свинцем. І досі вириваєм його з поля, наче дике м’ясо (Стельмах, Правда..  Словник української мови в 11 томах