тутечки
ТУ́ТЕЧКИ, присл., розм.
Те саме, що тут¹.
– Хто його зна, яке буде тутечки моє життя... (І. Нечуй-Левицький);
– Вся земля тутечки була начинена свинцем. І досі вириваєм його з поля, наче дике м'ясо (М. Стельмах);
– Що ви, хлопці, – злякано захлипав Йонька. – Я тутечки ні при чім (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)