уважність

ПО́СЛУГА (дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому), ЛА́СКА, УСЛУ́ГА (ВСЛУ́ГА) заст., МИ́ЛІСТЬ заст., ПРИСЛУ́ГА діал.; УВА́ЖНІСТЬ, ЛЮБ'Я́ЗНІСТЬ (готовність прислужитися іншій людині). Він бігав ще хлопчиськом за мисливцями та різними послугами дорослим заробляв собі право постріляти (О. Гончар); Зробіть мені ласку, найміть мені хату десь близько од Вашої і упорядкуйте справу з обідом (М. Коцюбинський); За Вашу дуже приятельську прислугу і услугу дякую Вам (В. Стефаник); Спасибі Вам, щире спасибі за Вашу поміч та уважність до мене! (Леся Українка); Поза службовими взаєминами Євецький — сама люб'язність та доброзичливість (Ю. Шовкопляс).

Значення в інших словниках

1. уважність — Пильність, зосередженість.  Словник синонімів Полюги
2. уважність — ува́жність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. уважність — [уважн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
4. уважність — УВА́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Вияв уваги (у 1 знач.). Шліфувальниця знала, що її робота вимагає великої уважності й точності (О. Донченко); Вивчаючи текст, читець повинен з найбільшою уважністю поставитись до синтаксичної структури мови...  Словник української мови у 20 томах
5. уважність — -ності, ж. 1》 Вияв уваги (у 1 знач.). 2》 Уважне ставлення до кого-небудь; прихильність, доброзичливість, турбота про когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. уважність — Ува́жність, -ности, -ності  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. уважність — УВА́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Вияв уваги (у 1 знач.). Шліфувальниця знала, що її робота вимагає великої уважності й точності (Донч., VI, 1957, 211); Вивчаючи текст, читець повинен з найбільшою уважністю поставитись до синтаксичної структури мови...  Словник української мови в 11 томах
8. уважність — Уважність, -ности ж. Внимательность.  Словник української мови Грінченка