удолині
ВНИЗУ́ (УНИЗУ́) (у нижній частині, нижче чогось), ЗНИ́ЗУ, ДО́ЛІ, ДО́ЛОМ, НАНИЗУ́ розм., СПО́ДОМ розм., ВДОЛИ́НІ (УДОЛИ́НІ) діал., НАДОЛИ́НІ діал.; НАСПО́ДІ (під чимсь). Внизу, під скелею, було зовсім тихо, невітряно (О. Гончар); Сонце вже піднялось геть-то, так дим унизу поміж деревом синій, а вгорі наче золотий серпанок (П. Куліш); Весною вони (гаї) довго не розвивалися — були голі зверху і знизу (М. Стельмах); Вгорі темне, непривітне небо, долі — холодна, мокра земля (М. Коцюбинський); Він (аркуш паперу) чистий, тільки долом підпис управителя та інших учителів (Уляна Кравченко); Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах (І. Нечуй-Левицький); В недалекім лісі сподом усе забілілося від дикого часнику, що власне починав уже відцвітати (І. Франко); Мешкаємо на різних поверхах (хтось нагорі, а господар вдолині) (Леся Українка); Сьорбайте, хлопці, юшку, а риба насподі (прислів'я).
Словник синонімів української мови