упевнити

ЗАПЕВНЯ́ТИ (переконувати кого-небудь у чомусь, авторитетно твердити щось), ЗАПЕ́ВНЮВАТИ рідше, УПЕВНЯ́ТИ (ВПЕВНЯ́ТИ), УПЕ́ВНЮВАТИ (ВПЕ́ВНЮВАТИ) рідше, ЗАВІРЯ́ТИ розм. — Док.: запе́внити, упе́внити (впе́внити), заві́рити. — Шановний доктор запевняє мене, що я не тільки житиму, а й житиму значно краще... (Ю. Смолич); Він почав упевняти, що зовсім лиха їй не хотів (Б. Грінченко); Вона також впевнювала мене, що її тато дармо турбується (І. Франко); Василь Рудий вернувся і завіряв усіх, що не в Томську треба було подаватись.., а на Херсонщину (Грицько Григоренко). — Пор. 1. перекона́ти.

Значення в інших словниках

1. упевнити — упе́внити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. упевнити — Запевняти, за певнювати, переконувати, вселяти певність.  Словник синонімів Караванського
3. упевнити — УПЕ́ВНИТИ див. упевня́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. упевнити — див. упевняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. упевнити — УПЕ́ВНИТИ див. упевня́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. упевнити — Упевнити, -ся см. упевняти, -ся.  Словник української мови Грінченка