упевненість
I. ВІ́РА (наявність твердої певності щодо чого-небудь), УПЕ́ВНЕНІСТЬ, ПЕРЕКОНА́ННЯ. У кого віра в правду є, Той всюди переможе (С. Воскрекасенко); — В медичній школі мене вчили за всяких умов поводитися з хворими так, щоб ні на секунду не зникала в них упевненість у своєму одужанні (Ю. Шовкопляс); В народі вже міцно вкоренилось переконання: коли фронтовик, значить людина хороша, проста, не горда (Д. Ткач).
Словник синонімів української мови