уподовж

ВЗДОВЖ (УЗДО́ВЖ) присл. (у довжину, у напрямку по довжині), ВДОВЖ (УДО́ВЖ), ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ), ПОДО́ВЖ, ПОЗДО́ВЖ, ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), ЗДОВЖ розм. Карпо.. почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (І. Нечуй-Левицький); Глянув (Остап) уздовж на довгі гони (А. Головко); І посідають удовж по вулиці на завалинах, на колодах (Г. Квітка-Основ'яненко); Стіна здригнулася й розкололася вподовж надвоє (Ю. Смолич); Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як подовж ляже, то тоді вже його трудно вчити (прислів'я); Стіл із розколиною упродовж посередині (хати) (Марко Вовчок); На його щоках побігли здовж і впоперек зморшки (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. уподовж — уподо́вж прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. уподовж — див. уздовж  Словник синонімів Вусика
3. уподовж — УПОДО́ВЖ див. вподо́вж.  Словник української мови у 20 томах
4. уподовж — див. вподовж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уподовж — Уподо́вж, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. уподовж — УПОДО́ВЖ див. вподо́вж.  Словник української мови в 11 томах
7. уподовж — Уподовж нар. Вдоль, въ длину. Коли не навчила, як упоперек полу лежало, а тоді вже не навчиш, як уподовж полу. Ном. № 6009.  Словник української мови Грінченка