Словник синонімів української мови

упорядкувати

КЛАСИФІКУВА́ТИ недок. (розподіляти предмети, явища, поняття на класи за певними ознаками, властивостями), СИСТЕМАТИЗУВА́ТИ, УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ). — Док.: класифікува́ти, систематизува́ти, упорядкува́ти (впорядкува́ти). Класифікувати верстати за технологічними ознаками; Систематизувати фольклорні записи; Він зібрав чимало етнографічного та лексичного матеріалу і тепер упорядкував його (Б. Грінченко).

НАЛА́ГОДЖУВАТИ (створювати умови для нормальної діяльності, функціонування чого-небудь), НАЛА́ДЖУВАТИ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (забезпечувати чітку діяльність, чітке функціонування чого-небудь); НОРМАЛІЗУВА́ТИ (доводити до певної норми, виправляючи становище); ПОПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм. (про життя, умови тощо — змінювати на краще або повертати до попереднього становища); УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ) (про життя, умови тощо — робити прийнятним, приводячи в певний порядок). — Док.: нала́годити, нала́дити, організува́ти, нормалізува́ти, попра́вити, напра́вити, улаштува́ти (влаштува́ти), упоря́дкувати (впорядкува́ти). Ми робимо своє діло. Налагоджуємо культурний зв'язок свідомості мільйонів трудівників (В. Еллан); Відомості йому (Богданові Хмельницькому) майже щодня приносив Лаврін Капуста, який наладив розвідку (П. Панч); Правильно організувати робочий день; Організувати свій побут; Нормалізувати робочий процес; Усе мов запобігає (Гриць) людської ласки, щоб господарство, бачте, поправити (Ганна Барвінок); Сидів він і почував, що його діло прогорає, а як його направити — він не міг добрати способу (С. Васильченко); Думка влаштувати якось своє життя поза Безбородьком і Катериною від якогось часу досить дошкуляла Олі (Ірина Вільде); Зробіть мені ласку, найміть мені хату десь близько од Вашої і упорядкуйте справу з обідом (М. Коцюбинський). — Пор. ула́годити.

ПРИБИРА́ТИ де, що (надавати приміщенню або території охайного вигляду), ПОРЯДКУВА́ТИ де, ОПОРЯДЖА́ТИ (ОПОРЯ́ДЖУВАТИ) що, ЧЕПУРИ́ТИ що, ПРИБИРА́ТИСЯ де, розм., ВИЧЕПУ́РЮВАТИ що, розм., ПРЯ́ТАТИ де, діал., ПОПРЯ́ТУВАТИ де, діал., ОПРЯ́ТУВАТИ що, діал. — Док.: прибра́ти, упорядкувати, попорядкува́ти, опоряди́ти (опорядкува́ти), прибра́тися, ви́чепурити, попря́тати, опря́тати. Дівчата, бувало, І днювали й ночували, Хату прибирали, І мазали і квітчали (Т. Шевченко); Карналь.. заходився порядкувати в квартирі (П. Загребельний); Стара мати ласкаво поглядала, як син прибирав та опоряджав свою хатину (І. Нечуй-Левицький); Село принаджувалося, приоздоблювалося. Ґазди опоряджували свої осідки (Г. Хоткевич); Мати разом із старшими сестрами чепурили хату (А. Дімаров); Уже й будиночки вимазані, і вулиці підмітаються.. Прибратися та причепуритися перед святами — всяк розуміє, що треба (Остап Вишня); Одчинить було.. двері в стайні та зачне скрізь вичепурювати (П. Куліш); Осипова стелила постіль і прятала в світлиці (І. Франко); Обидві взялись попрятувати тощо, і мовчки збили такий копіт, наче по хаті сто гусей літало (А. Свидницький); — Дякувати дощеві, — сказала Катерина, опрятуючи разом і себе, і хату.., — а то, може б, ви й не заглянули (П. Панч).

УКЛАДА́ТИ (створювати, робити словник, збірник і т. ін.), УПОРЯДКО́ВУВАТИ, СКЛАДА́ТИ. — Док.: укла́сти, упорядкува́ти, скла́сти. Укладати словник; Упорядкувати збірник народних пісень; Скласти бібліографічний покажчик.

УПОРЯДКУВА́ТИ (ВПОРЯДКУВАТИ) (зробити належний порядок, довести до ладу що-небудь), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛА́ГОДИТИ (ВЛА́ГОДИТИ), ДА́ТИ ЛАД, ОПРА́ВИТИ, УРИХТУВА́ТИ (ВРИХТУВА́ТИ) діал. — Недок.: упорядко́вувати (впорядко́вувати), опоряджа́ти, опоря́джувати, ула́годжувати (вла́годжувати), дава́ти лад, оправля́ти, урихто́вувати (врихто́вувати). Надто втомлений був, щоб упорядкувати своє нове житло (Ю. Шовкопляс); Опоряджають на зиму овечатник.. жінки (О. Гончар); — Дістаньте шкатулку.., знайдіть бінокль, улагодьте несесер (Леся Українка); Добрі господарі, дбаючи про забезпечення кормів, старанно оправляють та оборюють всі скирти (з журналу); Не прийшлось до пуття врихтувати життя, Як бажалося вільному серцю (Дніпрова Чайка).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. упорядкувати — упорядкува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. упорядкувати — УПОРЯДКУВА́ТИ див. упорядко́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. упорядкувати — див. упорядковувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. упорядкувати — Упорядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. упорядкувати — УПОРЯДКУВА́ТИ див. упорядко́вувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. упорядкувати — Упорядковувати, -вую, -єш сов. в. упорядкувати, -кую, -єш, гл. Приводить, привести въ порядокъ, устроить.  Словник української мови Грінченка