упорядкувати —
упорядкува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
упорядкувати —
УПОРЯДКУВА́ТИ див. упорядко́вувати.
Словник української мови у 20 томах
упорядкувати —
див. упорядковувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
упорядкувати —
КЛАСИФІКУВА́ТИ недок. (розподіляти предмети, явища, поняття на класи за певними ознаками, властивостями), СИСТЕМАТИЗУВА́ТИ, УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ). — Док.: класифікува́ти, систематизува́ти, упорядкува́ти (впорядкува́ти).
Словник синонімів української мови
упорядкувати —
Упорядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
упорядкувати —
Упорядковувати, -вую, -єш сов. в. упорядкувати, -кую, -єш, гл. Приводить, привести въ порядокъ, устроить.
Словник української мови Грінченка