уростати

ОСІДА́ТИ (переміщатися вниз під дією ваги, ущільнення і т. ін.), ОСУВА́ТИСЯ, СІДА́ТИ, УСІДА́ТИСЯ (ВСІДА́ТИСЯ) розм., ЗЛЯГА́ТИ розм., НАДСІДА́ТИ розм., ВРОСТА́ТИ (УРОСТА́ТИ) розм.; ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗАТИ) розм. (про будівлю); ПРОГРУЗА́ТИ (переміщатися вниз, утворюючи заглибину). — Док.: осі́сти, осу́нутися, сі́сти, усісти, усі́стися (всі́стися), злягти́, надсі́сти, врости́ (урости), вгру́знути (угру́знути), вгру́зти (угру́зти), прогру́знути, прогру́зти рідше. Хата осіла й трохи перехнябилась набік, на причілок (І. Нечуй-Левицький); Саме в горішніх некріплених уступах покрівля помітно осувалася, кілька стояків тріснуло, розщепилося (І. Волошин); В стіжку, сідаючи, тихо шелестіло сіно (С. Чорнобривець); Як цар побачив, що бракує багато грошей, поскаржився цариці. — Як се може бути? Чи наші гроші усілися, чи хтось їх краде? (казка); 1073 року почали мурувати Успенську церкву Печерського монастиря, а закінчили її, ймовірно, 1078-го, після чого вичікували років зо три, доки добре всядуться стіни (з журналу); Покрівля, правда, старувата, злягла, зеленим мохом узялася (І. Цюпа); Гора надсіла і хату завалила (Словник Б. Грінченка); Стара церква вже вросла в землю; Стеля повагом осідає ще нижче. Тепер вона вгрузає своїм горбом у темряву (І. Микитенко); Сніг легко прогрузав і не скрипів під ногами (І. Ле і О. Левада).

Значення в інших словниках

1. уростати — уроста́ти 1 дієслово недоконаного виду заростати уроста́ти 2 дієслово недоконаного виду рости вглиб чого-небудь; органічно входити в кого, що-небудь; заглиблюватися в землю, у сніг; осідати  Орфографічний словник української мови
2. уростати — (в землю) (- хату) осідати; (чим) обростати, поростати; (з чого) виростати; П. закорінюватися, загніжджуватися.  Словник синонімів Караванського
3. уростати — УРОСТА́ТИ¹ (ВРОСТА́ТИ), а́є, недок., УРОСТИ́ (ВРОСТИ́), те́, док., діал. 1. чим. Заростати. Стала стежка травкою вростати, Я не стала милого стрівати (Я. Щоголів); Гори вже ті травою зеленіють, уросли садками густими (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. уростати — I (вростати), -ає, недок., урости (врости), -те, док., діал. 1》 чим.Заростати. 2》 З'являтися, виростати. II див. вростати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уростати — УРОСТА́ТИ¹ (ВРОСТА́ТИ), а́є, недок., УРОСТИ́ (ВРОСТИ́), те́, док., діал. 1. чим. Заростати. Стала стежка травкою вростати, Я не стала милого стрівати (Щог., Поезії, 1958, 122); Гори вже ті травою зеленіють, уросли садками густими (Вовчок, І, 1955, 180).  Словник української мови в 11 томах