усипати
УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ) (про велику кількість кого-, чого-небудь — з'являючись десь або рухаючись в одне місце, скупчуючись, щільно розміщатися на чомусь, навколо когось, чогось), ПОКРИВА́ТИ, ОБСІДА́ТИ (ОСІДА́ТИ рідше), ОБСИПА́ТИ, УСИПА́ТИ (ВСИПА́ТИ), ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ОБЛИПА́ТИ, ОПАДАТИ, ОБСІВА́ТИ, ОБСІ́ЮВАТИ. — Док.: укри́ти (вкри́ти), покри́ти, обсі́сти (осі́сти), обси́пати, уси́пати (вси́пати), обліпи́ти, обли́пнути, обсі́яти. — Люди весь плац укрили. Куди не поглянь — старі або малі (М. Стельмах); Мирні зорі все покрили небо (І. Гончаренко); Діти повилазили на тин і обсіли його, неначе горобці (І. Нечуй-Левицький); До мене й муха не пристає, а вас так і обсипають (М. Номис); Всипали двір голодуючі люди (П. Грабовський); Бджоли обліплювали роями її (гречки) цвіти (Лесь Мартович); Денце макітри облипли мухи, наче насіли на щось солодке (М. Коцюбинський); Юрмилися навколо козаки, облипали кобзаря (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови