уступатися

ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що, УСТУПА́ТИСЯ (ВСТУПА́ТИСЯ) за кого-що, ЗАСТУПА́ТИ розм., ЗАБОРОНЯ́ТИ заст., ЗБОРОНЯ́ТИ заст., КРИ́ТИ заст. — Док.: захисти́ти, оборони́ти, уборони́ти (вборони́ти) рідко відборони́ти, убезпе́чити (вбезпе́чити), уберегти́ (вберегти́), обста́ти, відсто́яти, обсто́яти, посто́яти, уступи́тися (вступи́тися), заступи́ти, заборони́ти, зборони́ти. — Стратегічне завдання полягає в тому, щоб захищати Одесу (В. Кучер); — Я маю своє військо й зараз таки стану обороняти свої маєтності (І. Нечуй-Левицький); Слава тому, хто боронить Вітчизну тут, у тилу (В. Сосюра); — А пам'ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (О. Гончар); Вона із зброєю в руках відстоюватиме честь і незалежність своєї Батьківщини (В. Кучер); Я землю свою Обстоював серцем юнацьким в бою (М. Стельмах); Наш народ завжди стоїть за мир (П. Воронько); — Хлопці, вступіться! — верескнула дівчина, ховаючись за плечі Громійчука і Василька (І. Волошин); Ну, то рушаймо, люди, святу правду заступити (П. Панч); Я знов став добрим сином, працював за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (О. Стороженко); Потім загримало відкись: "Гаттоне! Бог проти тебе — ніхто не збороне" (П. Грабовський); Розпуджено ґвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (М. Старицький). — Пор. 1. охороня́ти.

ПОСТУПА́ТИСЯ кому чим (переставати сперечатися з кимсь, заперечувати комусь; іти на поступки комусь), УСТУПА́ТИ (ВСТУПА́ТИ) кому, розм., ПІДДАВА́ТИСЯ кому, розм., УСТУПА́ТИСЯ (ВСТУПАТИСЯ) діал., ПОСВЯ́ЧУВАТИ кому що, діал.; ВІДСТУПА́ТИ, ПОДАВА́ТИСЯ (під тиском когось, чогось припиняти свою боротьбу, діяльність тощо). — Док.: поступи́тися, уступити (вступи́ти), підда́тися, уступи́тися (вступи́тися), посвяти́ти, відступи́ти, пода́тися. Коростильов ні з ким не сварився і завжди поступався сильнішим... (Григорій Тютюнник); Краще свого вступить, аби на себе ніякої плями не навести (збірник "Народні оповідання"); Не буду його сердити, буду піддаваться... (Г. Квітка-Основ'яненко); Внутрішній голос на своєму стоїть, а я на своєму, ніхто вступатись не вступається (Є. Гуцало); Він показав.. свій бистрий розум та вірний спосіб числення, що задля сподіваної більшої користі радо посвячує меншу (І. Франко); — Треба було зманеврувати: удати, ніби відступаєш, і пошукати біля себе людей, які однаково з вами думають (Ю. Шовкопляс); (Химка:) Довго я не подавалася, — як.. кинути матір та поїхати з паничем? (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. уступатися — уступа́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уступатися — (за кого) заступатися; (від кого) відходити, відступати|ся|; (кому) поступатися.  Словник синонімів Караванського
3. уступатися — УСТУПА́ТИСЯ (ВСТУПА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСТУПИ́ТИСЯ (ВСТУПИ́ТИСЯ), уплю́ся, у́пишся; мн. усту́пляться; док. 1. за кого і без дод. Захищати, боронити кого-небудь від нападу, ворожих дій і т. ін.; заступатися. – Їй-богу, правда, їй-богу, правда!..  Словник української мови у 20 томах
4. уступатися — (вступатися), -аюся, -аєшся, недок., уступитися (вступитися), -уплюся, -упишся; мн. уступляться; док. 1》 за кого і без додатка.Захищати, боронити кого-небудь від нападу, ворожих дій і т. ін.; заступатися. 2》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уступатися — УСТУПА́ТИСЯ (ВСТУПА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСТУПИ́ТИСЯ (ВСТУПИ́ТИСЯ), уплю́ся, у́пишся; мн. усту́пляться; док. 1. за кого і без додатка. Захищати, боронити кого-небудь від нападу, ворожих дій і т. ін.; заступатися.  Словник української мови в 11 томах